Продати не можна залишити: експерт назвав стратегію для вигідної реалізації плодоовочевої продукції

З кожним роком виробників плодоовочевої продукції в Україні стає більше, площі розширюються, конкуренція посилюється, а нові соціальні та економічні умови в світлі глобальної пандемії змушують представників агробізнесу активніше розвивати нові технології та модернізувати обладнання компанії.
Agri-gator дізнався ексклюзивні подробиці у Анатолія Богдана, директора компанії ТОВ «Інсолар-Холод» що займається проєктуванням, поставкою та монтажем холодильного обладнання, які технологічні рішення сьогодні знадобляться агровиробникам для більш успішної реалізації фруктів, ягід та овочів, та як почати поставляти продукцію за найбільш вигідною для виробника ціною.

Agri-gator: Останні роки українські виробники яблук активно відкривають нові ринки реалізації своєї продукції. У минулому сезоні Україна експортувала яблука в 35 країн світу, в той час як роком раніше ця географія поставок склала всього 20 країн. На тлі такого динамічного розвитку експорту фруктів і ягід, наскільки стрімко розвивається сегмент зберігання і сортування плодоовочевої продукції в Україні?

Анатолій Богдан:На мій погляд, він розвивається не стрімко, а більш якісно. У порівнянні з попередніми роками, зараз почали встановлювати все більше сортувальних ліній. Ті виробники, які не мають коштів придбати нову лінію, або з якимись певними опціями, купують б / в, або більш просту модель. Але все одно, це вже вибір в сторону сучасних оптичних сортувальників для овочів і фруктів, які оснащені інноваційними технічними приладами, що дозволяють виявляти і розпізнавати найменші дефекти на продукті. Подібна ситуація і з холодильниками. Їх будували в достатній кількості і раніше, але технології суттєво змінилися. Наразі в Україні стали більше застосовувати обладнання для регульованого газового середовища (РГС), і будувати якісні герметичні камери. Підкреслю, система зберігання фруктів, особливо яблук, сьогодні розвивається більш якісно.

AG: Ціновий рівень яблук на сьогоднішній день наближається до історичного рекорду. Середні оптові ціни на яблука коливаються в діапазоні 30 грн / кг, а продукція на складах українських виробників просто закінчилася. Однією з причин відсутності пропозиції на ринку є мала кількість сучасних промислових складів в Україні. Більш того, ситуація з відсутністю пропозиції українських яблук на внутрішньому ринку в кінці сезону спостерігається з року в рік. Чи дозволяють сучасні склади зберегти якість яблук протягом 10-12 місяців? Які види сховища підходять для цього найкраще?

Анатолій Богдан: Зараз найбільше використовують холодильники з регульованим газовим середовищем (РГС) з технологією ULO (ультранизьким вмістом кисню від 1-3%). Завдяки ULO, деякі сорти яблук можна зберігати від сезону до сезону, і навіть більше. Коли я був в Італії в жовтні, бачив як сортували яблука попереднього року. В Україні, завдяки сховищу з регульованим газовим середовищем, компанія «Сади Дніпра» ще на початку літа вже активно відвантажувала на експорт яблуко екстра-класу. Але для такого періоду зберігання, зазначу, потрібні сучасні якісні сховища. В Україні є холодильні склади які побудовані як РГС, але цієї функції не виконують.

AG:Ціни на ягоди і кісточкові фрукти сьогодні також на досить високому рівні. Звичайно, багато фермерів постраждали через несприятливі погодні умови і втратили значну частину врожаю. Однак, ті, кому вдалося пережити природні катаклізми без серйозних втрат змогли добре заробити. Чи спостерігається зараз підвищений інтерес до сховищ ягід і заморожування, на тлі високих цін на продукцію і «виходу з карантину»?

Анатолій Богдан: Тут потрібно розглядати два варіанти. Перший – це охолодження і зберігання свіжої продукції, другий – заморозка і зберігання замороженої продукції. По заморожуванню наразі дуже великий інтерес, тому що багато хто розуміє, що завдяки технологічним рішенням є можливість притримати продукцію до більш вигідних умов реалізації, а не панічно збувати її за низькою ціною. Якщо говорити про ринок свіжої ягоди, – тут пропозиції небагато, ще менше ніж потреби, тому що не всі ягоди можна зберігати. Наприклад, суницю садову (полуницю) зберегти на тривалий термін нереально, є сорти, які можна зберігати лише до тижня. В підсумку, один виробник витратить кошти на сховища, а інший в цей момент виростить свіжу суницю садову, і продасть її з поля дешевше. Тому, такі ніжні ягоди як малина, суниця садова легше піддаються заморожуванню, і в такому вигляді її можна реалізовувати значно довше.

AG:У сегменті свіжих ягід та кісточкових – скільки може зберігатися продукція в ідеальних умовах?

Анатолій Богдан:Наприклад, черешня і лохина можуть зберігатися до 2-х місяців. Червону смородину можна зберігати 8 місяців, але реалізовувати її великими партіями нереально. Зазначу, що ринок зберігання свіжої ягоди у нас ще не розвинений зовсім. Замороженої ягоди так, і він зростає, він зараз затребуваний.

AG:На тлі короткого періоду реалізації свіжої продукції, українські ягідники активно розширюють свій асортимент. Зокрема, багато виробників, які раніше займалися виключно ягодою починають вирощувати спаржу, тим самим починаючи свій сезон набагато раніше. Чи можна переобладнати сховища ягід під зберігання спаржі і інших овочів, або ж для окремої культури потрібне окреме сховище і інший підхід?

Анатолій Богдан: Зберігати можна, але для збереження якісного врожаю необхідне дотримання кількох етапів. По-перше, одним з найважливіших кроків у технології зберігання продукції є попереднє охолодження після збору за мінімальний період часу. Якщо ягоди (малину, полуницю, лохину, ожину) ми охолоджуємо повітряним способом, то для такого продукту як спаржа найбільш прийнятним інтенсивним охолодженням є гідрокулер. Гідрокулер дозволяє охолодити продукцію за 10-40 хвилин крижаною водою з температурою +0,5 .. + 10С. У порівнянні з повітряним охолодженням, при водяному охолодженні досягається менша втрата маси плодоовочевої продукції, як в період охолодження так і в період подальшого зберігання в холодильних камерах. Один з дешевих доступних варіантів – охолодження в звичайній крижаній воді. Але в Україні спаржу поки що не зберігають. Навіть в Європі цей продукт є сезонним.

AG:Закриття готелів, ресторанів і кафе, яке пов’язане з поширенням коронавірусної інфекції, внесло свої корективи в торгівлю плодоовочевою продукцією. Зокрема, європейські виробники фруктів і овочів говорять про нестачу холодильних потужностей, оскільки попит на зберігання нереалізованої продукції в холодильних складах і морозильниках різко зріс. Чи можуть такі події дати новий виток розвитку в сегменті промислових складів? Або ж у зв’язку з кризою, виробники, навпаки не поспішають інвестувати в сховища?
Анатолій Богдан: Наша компанія не перший рік займається будівництвом холодильних складів для українських агровиробників. В цьому сезоні коронавірус вніс корективи в діяльність «Інсолар-Холод» – деякі проєкти були призупинені. По закінченню періоду карантину, в процентному співвідношенні – близько 20% проєктів заморожено, або перенесені на більш пізній час, і 80% в активній роботі. Сказати, що планується новий виток, на жаль, поки не можу.

Agri-gator

 

0 replies

Leave a Reply

Want to join the discussion?
Feel free to contribute!

Leave a Reply